понеділок, 5 лютого 2018 р.

"Алкоголь". Серія "Фантастичні звірі і чому вони всюди"

Привіт! Хочу відразу зазначити, що ця публікація нікого ні до чого не зобов'язує (заплуталася у подвійних запереченнях), це лише моя суб'єктивна думка. Сьогодні я хочу поговорити про ситуацію, з якою , можливо, багато хто стикався...
Ви прийшли на День народження/вечірку/зустріч випускників/корпоратив тощо, щоб поспілкуватися, відпочити, розважитися... і ви неодмінно стикаєтесь з алкоголем. (я вже бачу як ви закотили очі).  Про шкоду алкоголю для здоров'я не говорив лише лінивий, а оскілки я лінива, то і не буду про це говорити. Варто звернути увагу на інше: тиск з боку оточення, яке намагається схилити до вживання алкоголю в соціальних ситуаціях (себто на гостинах різних).
Я, на жаль, чи на щастя, не люблю алкогольні напої (ні смак, ні відчуття мені не подобаються) і  не з чуток знаю до яких витончених вивертів доводиться вдаватися, щоб не пити. Ще зі шкільних років (так, школярі в нашій країні випивають, що є прикро) я вигадувала недолугі відмовки, типу вживання антибіотиків, щоб уникнути неприємного алкогольного продукту. Один час я навіть пила в компанії, бо мені набридло опиратися і щось доказувати.
"Один келих", "За мене", "Та ти що? Мене не поважаєш",  "Не бійся!" " П'янієш швидко)))))))))))?", "Батьки строгі?"
До речі, про батьків... Вони ніколи не забороняли алкоголь, не ховали його, в дитинстві давали куштувати на свята. Донедавна в сімейному колі на різних застіллях мені намагалися налити. Навіть моя бабуся(!) пропонує мені якусь наливку, апелюючи до її лікарських властивостей, а дідусь, мов громом вражений, стоїть з кришталевою пляшечкою домашнього коньяку і нерозуміюче дивиться на мене кожного разу коли я егоїстично, хоч дуже толерантно відмовляюся від напою. Чи варто розповідати, що однолітки дивляться на мене як на породження пекла, коли я кажу, що не п'ю. Деякі емпати навіть щиро співчувають.
Доречним буде запитання нащо люди п'ють в соціальних ситуаціях. (Я про епізодичне вживання, облишмо самотніх алкоголіків, які п'ють зі зрозумілих причин, це тема окремої розмови).
Чому люди так переймаються тим, щоб всі в компанії пили? Вони не можуть розслабитися? Це якийсь ритуал? Вони відчувають сором за те, що п'ють, а хтось -- ні?
Якщо це так, (чисто моя думка) то можу вас запевнити: вживання чи відмова від алкоголю ніяк вас не характеризує як особистість. Ви не повинні почуватися погано через свої вподобання. Це ваш вибір, ваша справа, вам з цим жити. Тому..... дозвольте мені не пити....
Ви скажете: "Це для настрою, щоб відриватися!"
Мені не потрібні стимулятори, щоб почуватися дивовижно і відриватися.
Люди, які мене погано знають,напевно подумали: "Ага, точно.... Скоріше королева Великобританії буде пересуватися на самокаті, ніж ця пихата вискочка буде "відриватися""
Спішу заперечити.... я кумедна. *інформація прозвучала на правах самореклами*
Дивно, що фраза "я не п'ю молоко" викликала б адекватнішу реакцію, ніж фраза "я не п'ю"
Про що це я...
Висновок: дозвольте людям робити зі своїм життям те, що вони хочуть. Якщо це, звісно, не порушує права інших, їхню свободу, і загальноприйняті моральні норми.
Вибачте за таку рандомну і неструктуровану розповідь) як то кажуть: "бомбить"
Гарного дня! Пийте/не пийте на здоров'я!