неділя, 14 січня 2018 р.

ЗУМС

Здрастуйте!
Не можу не поділитися з вами враженнями від захоплюючого технотрилера, який нещодавно прочитала. Мова йде про роман Макса Кідрука "Зазирни у мої сни". Сама назва вже інтригує, хіба ні?
Описати мої емоції як "сподобалося" - це як порівнювати Сади Семіраміди з грядкою редиски.

Книга і справді дуже цікава, і варта уваги. Мова приємна і проста. Жарти завжди влучні і оригінальні. Хочу відмітити, що лайка оптимально дозована і доречна. Читаючи деякі матюкливі твори я почуваюся так, ніби сиджу в калюжі і копирсаюся в чужій брудній білизні, та "Зазирни у мої сни" не розчарував у цьому плані. Наступний момент, який мені дуже імпонує - це те, що автор не голослівний, він посилається на реальні факти і дослідження. Себто сюжет не висмоктаний з пальця, що робить його ще цікавішим.
АТАНСЬЙОН!
*Можливий спойлер*

Дочитуючи останні глави, я з розчаруванням чекала на хепіенд, адже все вказувало саме на таке завершення. Чесно кажучи, я вже з роздратуванням готувала себе до любовної лінії Мирон/Ліза. Але як я втішилася, коли мої побоювання виявилися марними і трагічний фінал таки запанував *моторошний злодійський сміх*
*Кінець спойлера*

Єдине, що мене трохи засмутило, це те, що я виявила список музичних творів, рекомендованих для прослуховування, вже коли дочитала роман... *плак* Пісні, до речі, круті)
Отже, всім рекомендую! Закривши книгу, я ще довго сиділа зі скляним поглядом і роззявленим ротом.

Немає коментарів:

Дописати коментар