четвер, 2 травня 2019 р.

Французькі мюзикли. Серія "Щоденник Мері Поппінс"

https://www.senscritique.com/liste/Une_chronologie_des_comedies_musicales_francaises/368364

Французький You Tube. Серія "Щоденник Мері Поппінс"

📣🎧8 французьких YouTube каналів

Coucou tout le monde!👋
Хочу поділитися з вами своєю підбіркою YouTube каналів для вивчення французької мови.

1 ▶David Laroche FR
Автор каналу - мега крутий коуч з персонального розвитку. Його відео надзвичайно підбадьорюють та мотивують рости й не зупинятися на досягнутому. Тому, якщо питання особистісного зростання актуальне для вас - не вагайтеся! Підписуйтесь і надихайтесь!

2 ▶️Karambolage en français - ARTE
канал з цікавими короткими (до 4 хв) відео на різну тематику. Ви дізнаєтесь про все, чому і як у доступній та веселій формі. Ідеальний варіант для прослуховування, коли не вистачає часу.

3▶️Tu mourras moins bête - ARTE
коротенькі інформативні відеоролики. Le Professeur Moustache та його асистент пояснюють наукові феномени у щоденному житті. Відео зроблені із своєрідним творчим підходом і французьким гумором. Якщо щось буде не зрозуміло - субтитри виручать !

4▶️Français avec Pierre
чудовий канал для початківців і не тільки. Француз Pierre зі своєю дружиною дуже гарно та доступно пояснює граматичний матеріал, окремі лексичні та фонетичні питання, зміст ідіоматичних виразів. Також на його сторінці можна знайти відео інтерв'ю з іншими носіями мови на різні теми, що допоможе вам отримати поняття про правильну вимову.

5▶️Français Authentique
окрім пояснень граматики та фразеологічних виразів, знайдете підказки та секрети правильного вивчення французької. Процес навчання роблять більш результативним субтитри. Дуже рекомендую!

6▶️ScienceEtonnante
аналог україномовного каналу - Цікава наука. Відео на цікаві науково-популярні  теми - математика, фізика, біологія та соціальні науки. Чіткі, короткі та зрозумілі пояснення живою розмовною французькою мовою. Хто цікавиться наукою - Bienvenue!

7▶️French in Action
уроки, що дозволять вам зануритись у французьку. Як на мене, це геніальна методика. Дивлячись ці уроки у вас є шанс швидко та легко опанувати мову.

8▶️Extr@
цей молодіжний серіал також заслуговує на увагу.

❤️ Вибирайте канал, слухайте французьку та головне - отримуйте задоволення!

суботу, 15 грудня 2018 р.

"Антивакцинатори". Серія "Фантастичні звірі і чому вони всюди"

Побутує думка, що прививки небезпечні, ба навіть шкідливі. І я вам скажу більше: вони смертоносні,.... ЯКЩО ЇХ НЕ РОБИТИ! 
Привіт. Сьогодні тема дуже цікава і гостро-соціальна. Закликаю прочитати людям, (особливо молодим мамам) які вірять в змову фармацевтичних корпорацій, масонів-рептилоїдів, чи кого б там не було. Я довго працювала над цією публікацією, щоб знайти перевірені джерела, які ілюструють реальний стан речей щодо вакцинації сьогодні (я не маю медичної освіти, тому і не можу змусити вас вірити мені на слово. Тож читайте всі посилання на наукові дослідження , які я надам нижче). А ще я ледь не померла від серії фейспалмів* під час читання чатів на антивакцинаторських сайтах. Ітааааааак, почнемо!

До написання даної статті мене підштовхнули численні вірусні повідомлення, які поширюються фейсбуком, приблизно з такими гучними заголовками: "Вакцини викликають аутизм!", "Прививка від правця спричинила смерть дитини в містечку Б!", "Аптеки наживаються на нас!" А цей випуск ТСН послугував мені тригером. 
*музика з "Руйнівників міфів"*
Давайте розглянемо деякі найпоширеніші міфи про вакцинацію (залишмо в спокої масонів при владі, які безперечно, зі щепленням вживляють нам в тіло чіпи для маніпуляції):
 МІФ 1.
Серед новоспечених батьків часто поширюється паніка, бо вважається, що вакцинація може спричинити незворотні важкі ураження мозку... а спростований цей міф був майже відразу після своєї появи в 70-80 рр.... через відсутність доказів. Великого резонансу набула теорія про те, що вакцини викликають аутизм. У 1998 році британський дослідник Ендрю Уейкфілд опублікував своє сумнозвісне дослідження, що пов'язує аутизм з вакциною проти кору, паротиту та краснухи (MMR). Пізніше воно було визнане сфабрикованим і антинауковим (детальніше тут), а його автор позбавлений ліцензії на медичну практику.
 МІФ 2.
Ви можете сказати: "Окей, а що ти скажеш на те, що є енна кількість випадків, коли діти помирали, чи залишались інвалідами саме після прививки? Хоча б та Юлія Самойлова з Євробачення! ГАААА?????!!!1" А я скажу: " ХА. ХА. І ще раз ХА (і ще раз ХА) Після не означає внаслідок".  Дуже багато хворіб виявляються саме в дитячому віці, а єдина важлива подія на даному етапі життя, на яку можна спустити всіх собак, і є вакцинація. А захворювання Юлії СПАДКОВЕ.
 МІФ 3.
Твердження, що вакцинація - це замилювання очей, яке несе матеріальну вигоду фармацевтичним компаніям, смішне від початку до кінця. Набагато більше прибутку принесло б виготовлення ліків для подолання епідемій, які в наш час не спалахують саме завдяки вакцинам. Так, наприклад, натуральна віспа ліквідована в 1980р. за допомогою вакцинації.
 МІФ 4.
Деякі вважають, що якщо всі кругом будуть вакциновані, "а я - ні", то нічого страшного не станеться. Справді, є таке явище, як колективний імунітет, завдяки якому окрема спільнота є невразлива до певних інфекційних захворювань. Такий ефект досягається завдяки вакцинації абсолютної більшості. Таким чином, люди, яким не можна вакцинуватися через слабкий імунітет (онкохворі, люди зі СНІДом), чи з непереносимістю певних компонентів вакцини, будуть у безпеці. АЛЕ! Наприклад, щоб зупинити поширення кору потрібно вакцинувати 94,5% населення!
ВИСНОВКИ:
Вакцинація безпечна і необхідна, про що свідчать численні наукові дослідження. 
Перевіряйте інформацію, яку поширюєте на своїх сторінках в соціальних мережах (мою публікацію теж перевірте!)
Мисліть критично.
Не піддавайтесь загальній істерії.
Дякую, що дочитали! Будьте здорові!
*фейспалм (для старшого покоління, яке, можливо, не знає інтернет-сленгу
З англійської "лице-долоня". Це ляск по чолу, популярний онлайн-вираз у вигляді фізичного жесту. В Інтернет-обговореннях термін використовується як вираз безнадійності діалогу, а також у відповідь на очевидну дурницю або помилкову інформацію.

неділю, 28 жовтня 2018 р.

"Гендерні стереотипи". Серія "Фантастичні звірі і чому вони всюди"

Привіт, пані та панове! Я не випадково так до вас звертаюся, адже мова сьогодні піде саме про суперечливі гендерні питання. Я б не писала про це, якби впродовж останнього місяця мене не переслідували палкі диспути щодо гендерної нерівності. Зараз я спробую об'єктивно розглянути цю тему, не апелюючи до особистого досвіду, оскільки людина схильна до різних когнітивних викривлень. Тому розглядати особистий досвід як реальний доказ чогось не доводиться.
Перш за все, я хочу висловити безмежну вдячність тій групі феміністок, які у свій час відстояли права жінок (їхні імена Ви безперешкодно можете знайти у Вікіпедії https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2). Завдяки тим чудовим жіночкам ми можемо голосувати, водити машину, навчатися, обіймати престижні посади (а я можу клацати по клавіатурі і сміливо висловлювати тут свою думку) Прикро, але в багатьох країнах жінки й досі потерпають від дискримінації. Спершу слід дати визначення термінам, якими часто оперують, коли мова йде про гендерні питання. Дуже часто люди плутають такі поняття як рівність та рівноправ'я, що є великою оманою. В потоці мовлення цієї різниці не відчувається,але вона є. Якщо з рівноправ'ям все зрозуміло (рівність прав всіх людей), то поняття рівність утопічне саме по собі. Рівність апріорі неможлива, бо в кожної людини різняться початкові якості, задатки, особливості. Не можна говорити про рівність здорових людей і фізично, чи психічно хворих, для останніх потрібний особливий догляд інших людей, опікунів.  Але це не означає, що рівноправ'я скасовується (звісно, що є маса нюансів, які потребують індивідуального підходу. Наприклад: як може голосувати людина, яку визнано недієздатною, вона поняття не має про вибори і не знає навіщо вони здалися? Але ця ж людина не може стати жертвою насильства чи не отримувати медичну допомогу)
Навіть на спортивних змаганнях поняття рівності дуже відносне. В одного атлета об'єм легенів може бути більшим, ніж в іншого атлета з тієї ж вагової категорії, що надасть першому певну перевагу. Те ж саме з чоловіками і жінками. Вони не можуть бути рівні, бо вони є різні за своєю природою (проте, цілком можуть мати рівні права). Ну ось ми і пролили світло на поняття рівності та рівноправ'я. Перейдемо до стереотипів та хибних уявлень про чоловіків і жінок і будемо їх безжально спростовувати🤓
1. Перше і найпоширеніші переконання - це те, що чоловіки діють керуючись розумом, а жінки - емоціями. Раціональність та ірраціональність не можуть бути прив'язані до статі. Це, скоріше, характеристика особистості. Ви напевно не повірите, але не всі жінки нестримно ридають під час перегляду "Титаніку" чи "Хатіко". Та й уявити ґвалтівника, який керуючись розумом ґвалтує свою жертву, мені не вдається. (окей, це жорсткий приклад) Але погодьтесь, що є як емоційні чоловіки, так і стримані, раціональні жінки.
2. Нещодавно мала нагоду ознайомитись з творчістю однієї цікавої молодої дівчини, а саме з її чоловіконенависним каналом на  YouTube. Вона абсолютно переконана, що всі чоловіки (а особливо білі) - це жорстокі, тупі домінанти. Не буду залишати тут посилання на її канал, але ви легко її впізнаєте за запитом "фемінізм" в YouTube. Фемінізм сам по собі не є негативним явищем, а зовсім навпаки, але ті панянки, що тепер величають себе феміністками (більшість з них) поводяться вкрай дивно і, якщо чесно, я інколи не розумію чого вони намагаються досягти. Важко щось сказати в даному випадку. Ця дівчина має таку життєву позицію, мабуть, зазнавши якогось неприємного життєвого досвіду.
Отже, другий стереотип: всі чоловіки схильні до насильства. Тут в мене є одна суб'єктивна думка. Людина, яка за статевими ознаками була ідентифікована як самець, чи самка, не завжди може по праву називатися чоловіком, чи жінкою (у всіх глибинних сенсах цих слів) Думаю, що мій посил зрозуміли. (якщо не зрозуміло - перечитайте ще раз)
3. Злободенний поділ професій на "чоловічі" та "жіночі". "Улюблений" пункт багатьох 😂. Сюди ж можна віднести і стереотипи щодо відмінності розумових здібностей у чоловіків і жінок. Якщо Ви з тих людей, що вважають, що жінки розумніші, чи навпаки -- стверджуєте, що чоловіки мають більший інтелектуальний потенціал, то прошу ознайомитися з цим https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0160289614001688.
Навіщо я вас тут зібрала? А для того, щоб наступного разу ви добряче подумали, коли захочете сказати: "всі чоловіки - козли", або "ця професія "не для дівчини"", чи "чоловіки не плачуть", чи "жінки не вміють водити". Навіщо вішати подібні образливі ярлики, які провокують часті сварки та непорозуміння між чоловіками та жінками.
Будьте добрі та розсудливі)))
Дякую за увагу!


пʼятницю, 27 липня 2018 р.

Цифрове слабоумство. Інформаційна псевдодебільність

Всім привіт, і ні, в заголовку я нікого не обзиваю, це нинішні реалії. Але про це згодом.
Одного разу я стояла в черзі в лікарні... це, певна річ, було довго і виснажливо (сподіваюся мені зарахують ці дві години, коли я попаду в пекло). В черзі стояла і молода матуся з татусем і двома чарівними малюками десь по 6-7 місяців (хлопчик і дівчинка). Спочатку все було відносно нормально і діти задовольнялися погримушками і улюлюканням. Але йшов час і забавки полетіли просто на хлоровану підлогу шпиталю. Немовлята здійняли такий лемент, що сидіти там стало просто нестерпно..... І тут в хід пішла важка артилерія. Мама вивудила з сумки смартфон, увімкнула його і наче хрест перед нечистою силою простягнула гаджет перед дітьми. Ефект був моментальний. Малюки вмить замовкли, ніби хтось просто вимкнув звук, а очі дівчинки розкрились настільки широко, наскільки дозволяє людська фізіологія. Тиша, спокій, нектар і амброзія, подумаєте Ви... але я б не поспішала з висновками.
Як майбутній педагог я не можу нехтувати такими явищами як цифрове слабоумство та інформаційна псевдодебільність. Що ж це таке? Це не хвороба (принаймі ніякі наукові дослідження не підтверджують зворотнє, у міжнародній класифікації хвороб цих термінів я теж не знайшла) це специфічний стан головного мозку, який розвивається в молодих людей, народжених в епоху технологій, які щодня сприймають дуже багато інформації, переглядають відео з швидкою нарізкою, використовують переважно зорове сприйняття.
Щоб не бути голослівною ловіть посилання на книгу німецького професора та психіатра
 ще одна книга, яка показує вплив цифрового середовища на вже дорослу людину
Чим же це загрожує?


  • синдром дефіциту уваги
  • гіперактивність
  • погана концентрація
  • розгубленість
  • мозку досить важко сприймати інформацію і мислити одночасно (якщо це взагалі можливо) тому, перебуваючи в середовищі з безперервним надходженням інформації ми не маємо часу на те, щоб думати. Детальніше про це розповідає в своїх книгах Андрій Курпатов, який і став натхненником даної публікації.
  • віртуальне життя також впливає на стосунки індивід/соціум. Не буду дуже вникати в цю тему, бо ми тут будемо до Другого Пришестя балакати. Простий приклад: щоб дізнатися рецепт пляцка наші бабусі йшли до сусідів і як наслідок налагоджували соціальні звязки. Що робимо ми, коли хочемо знати рецепт пляцка? Правильно. "Гуглимо".
Що я хотіла всім цим сказати? Це реальна проблема нашого покоління, якій дуже важко опиратися. З одного боку технології надають нам купу переваг і полегшують життя (з цим я навіть не сперечаюся), а з іншого перетворюють нас на інертних істот, привести до тями яких може хіба що глас труби Гавриїла.
Дуже раджу почитати книги Андрія Курпатова, або послухати його лекції.
Також рекомендую подивитися серіал "Чорне дзеркало" (я не прихильниця серіалів, мені шкода на них часу, але це єдиний, який я осилила повністю)
P.S. змушена внести поправку: в МКХ-11 ігрову залежність вже класифікують як психічний розлад, з чим нас всіх і вітаю

понеділок, 5 лютого 2018 р.

"Алкоголь". Серія "Фантастичні звірі і чому вони всюди"

Привіт! Хочу відразу зазначити, що ця публікація нікого ні до чого не зобов'язує (заплуталася у подвійних запереченнях), це лише моя суб'єктивна думка. Сьогодні я хочу поговорити про ситуацію, з якою , можливо, багато хто стикався...
Ви прийшли на День народження/вечірку/зустріч випускників/корпоратив тощо, щоб поспілкуватися, відпочити, розважитися... і ви неодмінно стикаєтесь з алкоголем. (я вже бачу як ви закотили очі).  Про шкоду алкоголю для здоров'я не говорив лише лінивий, а оскілки я лінива, то і не буду про це говорити. Варто звернути увагу на інше: тиск з боку оточення, яке намагається схилити до вживання алкоголю в соціальних ситуаціях (себто на гостинах різних).
Я, на жаль, чи на щастя, не люблю алкогольні напої (ні смак, ні відчуття мені не подобаються) і  не з чуток знаю до яких витончених вивертів доводиться вдаватися, щоб не пити. Ще зі шкільних років (так, школярі в нашій країні випивають, що є прикро) я вигадувала недолугі відмовки, типу вживання антибіотиків, щоб уникнути неприємного алкогольного продукту. Один час я навіть пила в компанії, бо мені набридло опиратися і щось доказувати.
"Один келих", "За мене", "Та ти що? Мене не поважаєш",  "Не бійся!" " П'янієш швидко)))))))))))?", "Батьки строгі?"
До речі, про батьків... Вони ніколи не забороняли алкоголь, не ховали його, в дитинстві давали куштувати на свята. Донедавна в сімейному колі на різних застіллях мені намагалися налити. Навіть моя бабуся(!) пропонує мені якусь наливку, апелюючи до її лікарських властивостей, а дідусь, мов громом вражений, стоїть з кришталевою пляшечкою домашнього коньяку і нерозуміюче дивиться на мене кожного разу коли я егоїстично, хоч дуже толерантно відмовляюся від напою. Чи варто розповідати, що однолітки дивляться на мене як на породження пекла, коли я кажу, що не п'ю. Деякі емпати навіть щиро співчувають.
Доречним буде запитання нащо люди п'ють в соціальних ситуаціях. (Я про епізодичне вживання, облишмо самотніх алкоголіків, які п'ють зі зрозумілих причин, це тема окремої розмови).
Чому люди так переймаються тим, щоб всі в компанії пили? Вони не можуть розслабитися? Це якийсь ритуал? Вони відчувають сором за те, що п'ють, а хтось -- ні?
Якщо це так, (чисто моя думка) то можу вас запевнити: вживання чи відмова від алкоголю ніяк вас не характеризує як особистість. Ви не повинні почуватися погано через свої вподобання. Це ваш вибір, ваша справа, вам з цим жити. Тому..... дозвольте мені не пити....
Ви скажете: "Це для настрою, щоб відриватися!"
Мені не потрібні стимулятори, щоб почуватися дивовижно і відриватися.
Люди, які мене погано знають,напевно подумали: "Ага, точно.... Скоріше королева Великобританії буде пересуватися на самокаті, ніж ця пихата вискочка буде "відриватися""
Спішу заперечити.... я кумедна. *інформація прозвучала на правах самореклами*
Дивно, що фраза "я не п'ю молоко" викликала б адекватнішу реакцію, ніж фраза "я не п'ю"
Про що це я...
Висновок: дозвольте людям робити зі своїм життям те, що вони хочуть. Якщо це, звісно, не порушує права інших, їхню свободу, і загальноприйняті моральні норми.
Вибачте за таку рандомну і неструктуровану розповідь) як то кажуть: "бомбить"
Гарного дня! Пийте/не пийте на здоров'я!

неділю, 14 січня 2018 р.

ЗУМС

Здрастуйте!
Не можу не поділитися з вами враженнями від захоплюючого технотрилера, який нещодавно прочитала. Мова йде про роман Макса Кідрука "Зазирни у мої сни". Сама назва вже інтригує, хіба ні?
Описати мої емоції як "сподобалося" - це як порівнювати Сади Семіраміди з грядкою редиски.

Книга і справді дуже цікава, і варта уваги. Мова приємна і проста. Жарти завжди влучні і оригінальні. Хочу відмітити, що лайка оптимально дозована і доречна. Читаючи деякі матюкливі твори я почуваюся так, ніби сиджу в калюжі і копирсаюся в чужій брудній білизні, та "Зазирни у мої сни" не розчарував у цьому плані. Наступний момент, який мені дуже імпонує - це те, що автор не голослівний, він посилається на реальні факти і дослідження. Себто сюжет не висмоктаний з пальця, що робить його ще цікавішим.
АТАНСЬЙОН!
*Можливий спойлер*

Дочитуючи останні глави, я з розчаруванням чекала на хепіенд, адже все вказувало саме на таке завершення. Чесно кажучи, я вже з роздратуванням готувала себе до любовної лінії Мирон/Ліза. Але як я втішилася, коли мої побоювання виявилися марними і трагічний фінал таки запанував *моторошний злодійський сміх*
*Кінець спойлера*

Єдине, що мене трохи засмутило, це те, що я виявила список музичних творів, рекомендованих для прослуховування, вже коли дочитала роман... *плак* Пісні, до речі, круті)
Отже, всім рекомендую! Закривши книгу, я ще довго сиділа зі скляним поглядом і роззявленим ротом.